Ковід-експеримент: як Швеція пережила пандемію без суворого карантину

  • Микола Воронін
  • Кореспондент з питань науки

Автор фото, Getty Images

Підпис до фото,

1 травня цього року в Стокгольмі відбулася демонстрація проти коронавірусних обмежень

У березні минулого року, коли, намагаючись приборкати першу хвилю коронавірусної пандемії, європейські країни почали одна за одною запроваджувати жорстку масову самоізоляцію, Швеція вирішила випробувати іншу стратегію боротьби з пандемією.

Щоб мінімізувати неминучий економічний збиток від зупинки промисловості та закриття сфери послуг, у Стокгольмі вирішили зробити ставку на колективний імунітет.

Обмежувальні заходи були значно м’якшими, ніж у сусідніх країнах, і мали переважно рекомендаційний характер.

Наприклад, всю торішню весну, поки більшість європейців не могли виходити з дому без поважної причини, у Швеції можна було збиратися групами до 50 осіб. Лише ближче до зими максимальну кількість учасників зборів знизили до восьми – і дуже ненадовго.

Ходити в масках шведам офіційно рекомендували лише у січні 2021 року. До цього людина, що з’являлася з маскою на обличчі, викликала здивовані погляди, а іноді й несхвальні коментарі на свою адресу, повідомляє місцева преса.

Якщо більшість країн для боротьби з вірусом насамперед закрили навчальні заклади, то шведські школи продовжували працювати у звичайному режимі.

Вакцинація, що стартувала в країні кілька місяців тому, – справа теж абсолютно добровільна. Хочеш – вакцинуйся, не хочеш – твоє право. На відміну від більшості інших європейських країн, у Швеції робити щеплення не зобов’язані навіть лікарі й інші працівники системи охорони здоров’я.

Юридично жодної різниці між щепленими і нещепленими мешканцями теж немає: і для тих, і для інших діють абсолютно однакові правила і рекомендації.

При цьому ще рік тому аналітики відзначали, що ситуація, яка склалася у Швеції, багато в чому доволі унікальна. Зокрема, мешканці там традиційно довіряють владі, тому демонструють високий рівень самодисципліни й дотримуються навіть необов’язкових рекомендацій.

Автор фото, Getty Images

Підпис до фото,

Стокгольм напередодні Різдва-2020: на вулицях повно людей, практично всі – без масок

Крім того, на початку пандемії в країні ще й склалася сприятлива політична ситуація: запропонована стратегія боротьби з вірусом не викликала принципових заперечень у жодної партії.

Втім, ідеалізувати шведів теж не варто.

У місцевій пресі можна знайти чимало й інших історій: про батьків, що відмовилися відпускати дітей до школи навіть під загрозою штрафу, – через страх, що ті підчеплять там інфекцію; про роботодавців, які наполегливо закликали чи навіть зобов’язували працівників повернутися в офіс, попри офіційну рекомендацію влади працювати з дому; про відвідувачів ресторанів, які щодня зсували столи, спеціально розставлені працівниками якомога далі.

READ  ทั่วโลกป่วย โควิด ทะลุ 160 ล้านคน อินเดียยังน่าห่วง ติดเชื้อเพิ่มวันละ 3.4 แสนราย

Сусіди близькі й не дуже

Однак чи спрацювала ця стратегія? Наскільки шведській владі вдалося врятувати економіку країни, звичайно ж, важливо, але головне питання – чи не довелося заплатити за це життями своїх громадян?

Італійські науковці, що вивчили статистику смертей з 67 країн світу, дійшли висновку, що у 2020 році у Швеції надлишкова смертність (тобто кількість загиблих, що перевищує середньорічні показники) виявилась значно вищою, ніж у більшості країн Північної Європи.

Якщо бути точним, у сусідній Фінляндії “надлишкових” смертей на душу населення зафіксували у шість разів менше; у Німеччині, Естонії та Латвії – у два з невеликим; у Норвегії – взагалі у більш ніж 50 разів.

Автор фото, Getty Images

Підпис до фото,

У сусідній Фінляндії статистика смертності від вірусу дуже відрізняється

Втім, автори роботи закликають не поспішати з висновками: наприклад, у Польщі чи Литві, де обмежувальні заходи були значно суворіші, цей показник удвічі вищий за шведський (167 проти 85), а в Росії (245) – навіть втричі.

Офіційні показники смертності від вірусу дають дещо інше співвідношення, але загалом картина виходить дуже подібна: за цим показником Швеція випереджає сусідні Фінляндію та Норвегію майже у 10 разів, Естонію та Німеччину – приблизно у півтора раза, але поступається Польщі й Литві (офіційні цифри російської статистики викликають у авторів багато запитань).

Наймасштабнішу базу даних зібрали для дослідників Аріель Карлінські з кафедри статистики Єврейського університету в Єрусалимі та Дмитро Кобак з Університету Тюбінгена в Німеччині. Вони ведуть облік надлишкової смертності по всьому світу від самого початку пандемії.

Наразі там можна побачити статистику загиблих зі 104 країн та територій, для більшості з яких цифри вказані за останні 16 місяців – з березня 2020-го.

Автор фото, Getty Images

Підпис до фото,

Вчені кажуть, що суворість обмежувальних заходів – неголовний фактор смертності від вірусу

Згідно з цими даними, надлишкова смертність у Швеції так само випереджає показники Фінляндії та Німеччини – але при цьому залишається нижчою, ніж у майже всіх інших країнах Євросоюзу (за винятком Ірландії та Люксембургу). Тож навряд чи можна стверджувати, що стратегія шведської влади (ставка на колективний імунітет) повністю провалилася. Хоча – дивлячись з чим порівнювати.

READ  أسترازينيكا ثانية.. تطمين أميركي رفيع: اللقاح جيد جداً

“З усіх скандинавських країн Швеція дійсно постраждала найбільше – як не рахуй, – погоджується Аріель Карлінські. – Можливо, якби там вчинили так само як у Данії, Норвегії й Фінляндії, тоді можна було б не лише уникнути надмірної смертності, але й зменшити середній показник смертності за попередні роки [як це сталося в Данії]”.

Втім, автори усіх робіт підкреслюють, що робити висновки про ефективність обмежувальних заходів у тій чи іншій країні поки що дуже рано. А можливо, й зовсім не має особливого сенсу.

За словами експертів, величезний вплив – можливо, значно більший, ніж розпорядження влади – на показники смертності у тій чи іншій країні мають інші чинники. Якість медичних послуг та пропускна здатність національної системи охорони здоров’я, а також клімат, щільність населення, місцеві культурні норми тощо.

Редакція журналу Economist, що веде власний аналіз перебігу пандемії, дійшла досить несподіваного висновку: різниця у кількості жертв на душу населення найпростіше пояснюється не суворістю заходів і навіть не географією, а економікою.

Якщо бути точним – рівнем нерівності у конкретній країні: чим більший розрив між багатими й бідними, тим вищий показник надлишкової смертності на душу населення.

Що з бізнесом та економікою?

Олексій Калмиков, бізнес-кореспондент ВВС

Чи вдалося Швеції пройти особливим ковідним шляхом до матеріального добробуту, уникнути збитків та розбагатіти, поки сусіди давили економіку локдаунами й витрачали гроші на підтримку бізнесу та громадян?

Швеція – єдина країна ЄС, яка не запровадила локдаун у розпал пандемії минулого року. У підсумку, як показує статистика, спад ділової активності у Швеції був не таким глибоким, як в інших європейських країнах, а відновлення йде активно.

По-перше, зовсім уникнути падіння або хоча б виступити краще за сусідів не вдалося.

Хоч Швеція й змогла уникнути падіння ВВП на 8-10%, як в Іспанії, Італії та Франції минулого року, її економіка все одно всохла на 2,8%, приблизно як фінська або естонська. І це далеко не найкращий результат в Європі, з урахуванням того, що ВВП сусідньої Норвегії скоротився за 2020 рік лише на 0,8%. Краще за шведську пережили ковідний рік економіки Литви (-0,9%), Данії (-2,1%) та Польщі (-2,7%).

READ  時間管理大師?33歲男「一年交4女友」詐上千萬 一查…他已婚有4子

По-друге, шведська економіка щільно вплетена у європейську та світову. Поки Китай, США і Європа сидять по домівках і закривають кордони, у Швеції немає можливості виробляти й експортувати товари та послуги навіть у попередньому обсязі. А про зростання не йдеться взагалі.

І по-третє, економічна активність визначається не лише поточними попитом і пропозицією всередині країни і за кордоном, але й настроями споживачів та виробників. А вони залежать від їхніх поглядів на майбутнє.

В тих розвинених країнах, де пандемія різко поставила життя на паузу, людей та бізнес підтримали з державної скарбниці на штучному диханні на позикові кошти у рахунок майбутніх прибутків. Після закінчення цієї паузи усі почали з подвоєною енергією витрачати й інвестувати, стимулюючи відновлення.

А країни, що обрали природний плин подій, позбавили своє населення й бізнес чітких меж між нормальним життям та пандемією. Це теоретично зменшує потенціал відновлення, оскільки шведи, наприклад, живуть у незакінченому експерименті, вони не можуть орієнтуватися ні на чий досвід і не знають, чим цей експеримент закінчиться.

Гарна ілюстрація цьому – минула весна. Минув рік пандемії, Скандинавія відтанула, Данія, Фінляндія, Норвегія більш-менш повернулися до попереднього життя. А в цей час Швеція, якій все ж довелося запровадити обмеження, готувалася зняти їх лише до липня і продовжувала бити рекорди із захворюваності в Європі.

Теоритично у подібних ситуаціях економічні агенти повертатися до норми не поспішають, витрачають менше, інвестують у розширення справи неохоче і загалом обережні. Це шкідливо для економіки.

Однак це лише в теорії. Ефект і навіть наявність подібних настроїв оцінити важко.

Поки що шведи впевнені у майбутньому – опитування Національного інституту економічних досліджень NIER демонструють рекордний оптимізм виробників та чудові настрої у сфері послуг й серед споживачів.

А якби не було експерименту та особливого шляху, то, можливо, було б ще краще?

Це запитання, відповідь на яке ми отримаємо значно пізніше, як це було зі спадком “іспанки” початку минулого століття.

Економісти лише нещодавно зібрали докупи статистику того часу й дійшли висновку, що поки смертельний грип вирував, всім було однаково погано, а ось відновлювалося виробництво швидше там, де влада швидко й масштабно запровадила соціальне дистанціювання та підтягнула гігієну.

Швеція може довести зворотне, але доведеться почекати з висновками ще не один рік.

Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!

Lascia un commento

Il tuo indirizzo email non sarà pubblicato. I campi obbligatori sono contrassegnati *